Ходять по розпеченому вугіллю і пускають худобу крізь вогонь: як у Карпатах живуть прихильники язичницьких вірувань

Наріна Щеглова

Журналіст

Свято Івана Купала - одне з найдавніших, його почали відзначати ще за язичницьких часів. Воно символізує зв'язок людини з природою і перехід до літнього циклу. У цей період розквітає природа, рослини та вже є урожай. Саме на Івана Купала приділялася велика увага ритуалам, обрядам і традиціям. Сьогодні язичництво не тільки не зникло, але навіть відродилося. У різних куточках країни з'явилися організації та громади, які відновлюють традиції, що існували до появи християнства.

Новини.LIVE поспілкувалося с родиною язичників з Карпат, яка споконвіку зберігає старовинні традиції, щоб дізнатися, як вони святкують Івана Купала.

Читайте також: Як весело відзначити Івана Купала - найкращі привітання та пісні до містичного свята

Побут язичників

Мирослава та Роман Діденко живуть високо в горах на Івано-Франківщині в живописному селищі Косів. Новини.LIVE пощастило познайомитись з ними під час подорожі у Карпати - саме вони здавали нам житло для відпочинку. Родина у них велика - син та його жінка, донька з чоловіком та аж п’ятеро онуків.

Роман носить бороду, а у Мирослави - довге волосся, і це є традиційним для язичників. Вони ведуть здоровий спосіб життя: харчуються лише усім натуральним і тим, що росте в їх регіоні, а також багато ходять пішки. Окрім цього, кілька разів на тиждень по плану підйом в гори і катання на велосипедах. Алкоголь і тютюн в їх родині заборонений - вони вірять, що це послаблює енергетику людей. 

В родині Діденко є чітке розуміння, що жінка є берегинею домашнього затишку і сили, яка зберігається і накопичується вдома. 

“Жінка може працювати, але якщо в сім'ї багато дітей, то, звісно, краще, щоб чоловік мав змогу забезпечувати всю сім’ю. Моя донька виховує двох діточок, але ще займається хендмейдом і на тому заробляє”, - каже глава родини.

У більшості місцевих, які живуть в селах неподалік, дуже багата і самобутня культура, повна дивних потойбічних істот. Роман Діденко розповів, що ці істоти можуть як допомагати людині, так і нести для неї серйозну загрозу. Саме тому вони носять обереги, а в їхніх будинках, у тому числі і в тому, який ми орендували, безліч дерев’яних статуеток богів. У шафі є місце, де стоять лики богів Велеса, Перуна і Лади, витесані із дуба і липи. Там кладуть якісь цінні речі, наприклад, камінь із землі, де народилась жінка, або амулет. 

В Україні є багато так званих неоязичницьких організацій. Одна з них -  “Об'єднання Рідновірів України” - саме її членами є родина Діденко. Цей релігійний рух ставить за мету відродити слов'янські дохристиянські обряди і вірування. Рідновіри визнають священними “знання стародавніх слов'ян”, дотримуються реконструйованих обрядів дохристиянських часів, але все, що там коїться - таємниця. Принаймні, Роман Діденко каже, що казати про це не прийнято. 

Зв’язок з природою

Напередодні Івана Купала ми вирішили дізнатися у Романа і Мирослави, як вони відзначають це свято і звідки знають всі традиції. Виявилося, що вони відновлюють народні обряди за історичними джерелами, тобто  їх вірування засновані переважно на фольклорних та етнографічних наукових знаннях. Крім того, Роман каже, що у його родини завжди був дуже тісний зв’язок з природою.

“Ми можемо годинами спілкуватися з деревами, молитися дощу і Сонцю. Це мені ближче, аніж християнський канон. Я відчуваю себе частиною природи, бо саме вона - це Божествений початок. Наші боги - це ліс, річка, сонце і земля. Ми черпаємо енергію від спілкування з ними та відновлюємо там наші сили для життя у соціумі”, - розповів язичник.

Свято Купала

Саме через такий тісний зв’язок з природою родина з розмахом святкує Івана Купала. Кажуть, цей день багато значить і багато чого визначає, як і інші ведичні свята, пов’язані із сонцем. 

“Ці свята дають нам енергію і життя. Наші предки святкували їх у лісі, на капищах. Ми також намагаємось слідувати цьому, але якщо не вдається, то просто йдемо на луг або на річку. Спочатку обрядовий проводить церемонію: розповідає, що сонце досягло свого купола, а значить прийшло свято Купала - це коли сонце входить в активну силу і наповнює землю силою природи. Ми робимо Морену (символ зими): підпалюємо велике колесо, яке потім скочується в воду. Потім дівчата пускають віночки по воді і ворожать на долю. Обов'язково на Купала повинно бути багаття - символ сонця і очищення. Навколо вогнища танцюють, співають, водять хороводи. Спочатку хлопці стрибають через багаття самі і тільки потім вже - разом з дівчатами. Вже сучасний ритуал - кидати у вогонь записки про те, від чого хочеш позбутися. Вважається, що з димом нагору йдуть і прохання. Найсміливіші люди також ходять по розпеченому вугіллю. У квітку папороті ми теж віримо і теж шукаємо її, як і всі бажаючі швидко розбагатіти”, - розповів Роман Діденко.

Чоловік додає, що вся нечисть, яка мешкає в річках і озерах, йде звідти, а значить, людині можна купатися навіть вночі, не побоюючись, що русалка або інший водяний дух залоскоче його і затягне на дно. Вода має магічне значення, тому в свято треба обов'язково скупатися, щоб очиститися від зла і вилікуватися від хвороб. 

Ще один важливий елемент свята - трави і квіти, каже Мирослава Діденко.

“Перед святом Купала одні види зелені ми збираємо на світанку, інші - протягом дня, треті - вночі, до сходу сонця. Потім ми сушимо, заварюємо і використовуємо їх в магічних обрядах. Незаміжні дівчата збирають від 7 до 12 видів трав. Цей букетик треба  покласти під подушку, щоб побачити уві сні свою справжню любов. Дівчата також напередодні свята плетуть собі віночки, на яких потім чаклують. Квіти і трави повинні бути з наших земель. Особливо вітаються польові: звіробій, ромашка, чистотіл, ті, які використовуються для різних настоянок. Чим пишніше вінок, тим більше шансів, що дівчина знайде свою любов. Їх пускають по воді і спостерігають, що буде: чи попливе чи вінок до берега, де живе юнак, або повернеться, або взагалі потоне. Останнє віщує невдачу в любові або навіть смерть”, - каже Мирослава.

Жінка зазначила, що трави додають і в ритуальні багаття. Через дим проганяють худобу, щоб таким чином очистити її від нечисті і різних хвороб.

Читайте також: Православні свята у липні 2021 - церковний календар

Родина Діденко - доказ тому, що стародавні українські обряди, традиції продовження роду, поваги до батьків і прадідів досі існують. Зараз, в сучасному світі, важко приєднатися до природних стихій, бо навколо нас тотальна забудова, транспорт і люди, які вічно кудись поспішають. Тому кілька свят у році допоможуть трошки відійти від сучасності і від буденності і разом з іншими людьми і згадати різні цікаві традиції. При цьому не обов’язково стрибати через багаття, достатньо покрутити навколо нього хороводи і насолодитися видовищним шоу, які проводять на Івана Купала майже у всіх куточках нашої країни. 

Нагадаємо: 

• Грошові молитви – один з ефективних способів привернути в своє життя багатство і благополуччя. Таке молитовне звернення буде обов’язково почуте Богом, тільки якщо просити про фінансове благополуччя з чистими помислами і відкритою душею. Важливо, щоб грошова молитва не була спрямована на шкоду іншим людям.
• 19 січня українці святкували Водохреще. Традиційно кияни відзначили цей день в ополонках за екстремальними водними процедурами.

Більше оперативних новин шукайте в Telegram і Viber Новини.LIVE.

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися